07 червня 2018 року на пленарному засіданні Верховної ради України, прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 7279д), яким пропонується замість злочинів невеликої тяжкості запровадити інститут кримінальних проступків та спрощений порядок їх досудового розслідування у формі дізнання, що, безумовно, сприятиме зменшенню навантаження на органи досудового слідства.

У зв’язку з цим та на виконання доручення ректорату, 15.06.2018 інститутом післядипломної освіти спільно з науково-педагогічним складом кафедр кримінального права, кримінального процесу, досудового розслідування ННІ № 1, криміналістики та судової медицини, в рамках службової підготовки, організовано та проведено обговорення основних положення цього Законопроекту.

 

У обговоренні взяли участь директор інституту, доктор юридичних наук, професор, полковник поліції Лариса Давидівна Удалова, професор кафедри кримінального права, кандидат юридичних наук, доцент, підполковник поліції Олександр Васильович Микитчик, завідувач кафедри кримінального процесу, кандидат юридичних наук, доцент, підполковник поліції Вікторія Василівна Рожнова, завідувач кафедри криміналістики та судової медицини, кандидат юридичних наук, доцент, підполковник поліції Артем Володимирович Самодін, доцент кафедри досудового розслідування ННІ № 1, кандидат юридичних наук, доцент Олександр Іванович Литвинчук та інші фахівці, які зосередили увагу на змінах, що пропонуються внести до кримінального та кримінального процесуального законодавства України, зокрема:

- визначити принципи та критерії розмежування кримінальних проступків та злочинів та змінити класифікацію кримінальних правопорушень на кримінальні проступки, нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі злочини;

- під кримінальним проступком розуміти діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі;

- визначити порядок застосування інституту судимості до осіб, які вчинили кримінальний проступок;

- встановити правило відповідно до якого готування до кримінального проступку не тягне за собою кримінальної відповідальності;

- передбачити коло суб’єктів та їх правовий статус, які будуть проводити дізнання по кримінальним проступкам (дізнавач, керівник органу дізнання);

- унормувати питання джерел доказів під час проведення дізнання;

- узгодити питання порядку та строків дізнання й судового розгляду кримінальних проступків;

- уточнити перелік можливих негласних слідчих (розшукових) дій та заходів забезпечення кримінального провадження під час дізнання.

 

Водночас, незважаючи на важливість та необхідність прийняття цього Законопроекту, представники зазначених кафедр підкреслили, що окремі його положення містять ряд неточностей та помилок, не відповідають Конституції України, загальним положенням кримінального та кримінального процесуального права, у зв’язку з чим, цей Законопроект потребує ретельного доопрацювання.

Також під час обговорення акцентовано увагу на необхідності внесення змін до лекційного, навчально-методичного матеріалу для підготовки здобувачів вищої освіти та підвищення кваліфікації поліцейських. Запропоновано в рамках підвищення кваліфікації (спеціалізації) слідчих, а також працівників превентивних та оперативних підрозділів проводити обговорення цього Законопроекту з метою формування єдиної концепції розуміння запропонованих змін та напрацювання відповідної правозастосовної практики.

 

За результатами зібрання, внесена пропозиція про необхідність підготовки фахівцями профільних кафедр науково-обґрунтованих та узгоджених з відповідними практичними підрозділами Національної поліції України змін до проекту Закону, та направлення їх до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України.

Інститут післядипломної освіти