Якою була по-справжньому осіння природа в той сонячний і, разом з цим, помірно прохолодний день... Але холодно було лише, можливо, зовні, а в душі, без сумнівів, панувало тепло.

Ми, група слухачів курсів підвищення кваліфікації - працівників підрозділів психологічного забезпечення Національної поліції України, 24 вересня 2019 року, у вільний від занять час, відвідали Києво-Печерську Лавру - один із найбільших християнських центрів-святинь країни, визначну пам'ятку історії та архітектури. Наш екскурс у минуле почався за однієї умови: спробувати відчути певну атмосферу цього місця. Подивитись очима людини, яка жила майже тисячу років тому, з її переживаннями, думками, надіями.

На сьогодні Києво-Печерська Лавра з її архітектурними формами українського бароко середини XVIII ст., унікальними підземними комплексами, храмами, пам'ятниками архітектури XI—XIX ст., виставковими приміщеннями справляє неабияке враження на її відвідувачів. Адже це - не просто історична, культурна пам'ятка людства, а й пристань для усіх стражденних, усіх тих, хто шукає втіхи, душевного спокою, «бадьорості духа», тих, хто шукає шлях світла у нашому гріховному бутті.

Перебування на території храму –  це мить, що підіймає людину над буденністю, заставляє задуматись про себе і не тільки. Саме в таких місцях прокидається серце і ти починаєш розуміти своє справжнє єство. Тут зупиняється час.

Вражала нас і площа Києво-Печерської Лаври, бо це доволі велика територія, з якою за один день ознайомитися можна  лише поверхово, адже  сучасний лаврський ансамбль розташований на площі аж 22 га і поділяється на такі частини: верхню лавру, ближні печери, дальні печери, гостинний двір.

Є щось чаруюче у тих місцях, здається вони завжди були, завжди будуть, і не віриться, що все почалося з одного монаха, який хотів відмежуватися від світу і бути наодинці з Богом, собою і природою.

Блукаючи вуличками комплексу, не можна не дивуватись гармонійному ансамблю будівель. Краса та дбайливість відчуваються і вражають. Час ніби перестав існувати поки ми гуляли стежками, оглядали храми та надихались духом цього місця, який неможливо не відчути – ним ніби наповнене повітря.

Враження від пережитого закарбувалися в пам’яті саме через деталі: яскраві троянди у оброблених монахами садах та фруктові дерева, що разом формують образ райського саду навколо тебе; біблійні сюжети на стінах храмів: одні – вражають своєю вишуканістю, інші – автентичністю розпису та зображеними образів.

Звичайно, хочеться відвідати це місце ще не один раз, щоб побачити кожен затінок, з більшою увагою роздивитися ліпнину на храмах та чудові біблійні образи розпису всередині них, бо дослідити Києво-Печерську Лавру за один день неможливо. Проте ми стали на цей шлях, і всі ті речі, які ще залишаються для нас таїною, сподіваємося, скоро відкриються.

Ми отримали багато вражень від цієї прогулянки-екскурсії і переконані, що кожен знайшов у тій величі, що нас оточувала, хоча б маленьку частинку того, що його надихнуло, бо не віриться, що це могло залишити когось байдужим.

Також хотілося б виразити подяку за ту естетичну насолоду, яку ми отримали, споглядаючи за багатолітньою історією, що майже відтворювалась  на очах, коли ми дивилися на стіни чи підіймали свій погляд на високі дзвіниці.            

Інститут підготовки керівних кадрів та підвищення кваліфікації

Слухачі курсів підвищення кваліфікації - психологи-практики