Щороку 14 грудня в Україні вшановують подвиг ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, які врятували не лише українську землю, а й усе людство від поширення смертельної небезпеки некерованої ядерної стихії. Саме у цей день в 1986 році завершилося будівництво захисного саркофагу над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Прикладом мужності, самовідданості та героїзму були дії ліквідаторів, які працювали в зоні радіаційного забруднення.

З цієї нагоди на зустріч з колективом слухачів курсів спеціалізації – працівників підрозділів дізнання Національної поліції України – до інституту завітав генерал-лейтенант запасу Володимир Андрійович Борисенко, який у 1986-1987 роках брав активну участь у ліквідації наслідків аварії, втратив здоров’я і став інвалідом II групи як учасник першої категорії.

Надзвичайно цікавою та зворушливою виявилась розповідь Володимира Андрійовича про особливості несення служби з охорони громадського порядку в зоні аварії, зокрема специфіку роботи блок-постів, організації взаємодії ліквідаторів з різних служб та відомств, серед яких були пожежники, військовослужбовці Збройних сил, внутрішніх військ, працівники міліції, медики, шахтарі, водолази та багато інших справжніх героїв, хто з перших хвилин катастрофи став на боротьбу з невидимим ворогом.

Ліквідатори Чорнобильської катастрофи – приклад самопожертви та повної самовіддачі. Ви без обдумувань кинулись на порятунок рідної землі та співгромадян. Ваша боротьба заслуговує найщиріших слів подяки не тільки українців, а й усієї Європи.

На жаль, для багатьох ліквідаторів це був останній бій. Низько схиляємо голови перед пам’яттю усіх, хто ціною власного життя відвів біду від майбутніх поколінь. Пам'ять про героїв-чорнобильців назавжди залишиться у наших серцях. Їхній подвиг є прикладом життєвої мудрості та громадянської позиції для нащадків. Світла та вічна їм пам’ять.