В останні роки увагу як світової спільноти, так і окремих держав, привертають питання ґендеру, недискримінації, ґендерної рівності, особливо в контексті з’ясування їх природи, сутнісних характеристик, аналізу відповідної законодавчої бази та зарубіжного досвіду.

Так, 11 квітня завідувачем кафедри конституційного права та прав людини, доктором юридичних наук, доцентом Богданом Калиновським та професором цієї ж кафедри, доктором юридичних наук, професором Наталією Камінською для слухачів інституту післядипломної освіти проведене лекційне заняття на тему «Євроатлантична інтеграція України: виклики та перспективи».

 

Під час заняття було розкрито питання сучасного співробітництва України та НАТО на підставі Річних національних програм (РНП) – документів, що, починаючи з 2009 року, регламентують процес наближення України до критеріїв членства в Північноатлантичному Альянсі.

Богдан Валерійович звернув увагу присутніх на ініціативах Президента України та уряду України щодо реалізації у 2018 році Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2017-2020 роки. Доведено критерії членства та процедуру вступу до НАТО, визначено перспективи впровадження для України Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО.

Завідувач кафедри також акцентував увагу слухачів на рівні підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівні довіри до НАТО як до інституції, що відіграє ключову роль у зміцненні міжнародної безпеки.

 

Наталія Василівна, в свою чергу, зосередила увагу поліцейських на понятті ґендеру (від англ. gender — «стать», від. genus — «рід») — соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка», психосоціальні, соціокультурні ролі чоловіка і жінки як особистостей, на відміну від статі, яка позначає біологічні відмінності, цілісна психічна репрезентація статі, сповнена неповторним динамічним глибинним, когнітивним та поведінковим смислом жіночого та чоловічого, здобута індивідом у результаті набуття індивідуального ґендерного досвіду.

Окрему увагу лектори звернули на механізми реалізації ґендерної політики у сфері миру і безпеки за участю НАТО, ООН, ЄС, ОБСЄ, а також Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 року від 24 лютого 2016 року та постанови «Про Урядового уповноваженого з питань гендерної політики» від 7 червня 2017 року.

Інститут післядипломної освіти, Кафедра конституційного права та прав людини